фото колаж ZAXID.NET Зруйнована скульптура валялася в полі, мешканці зібрали гроші на її відновлення
Жителі прикордонного селища Нижанковичі на Львівщині врятували скульптуру скорботного Христа XVIII ст., яка, занедбана, доживала віку на околиці. За її реставрацію взялись викладачі і студенти Львівської політехніки. Як зʼясувалося, це дуже цінна й унікальна скульптура. ZAXID.NET поспілкувався з усіма причетними та розповідає все, що про неї відомо.
Давня скульптура з втраченого кладовища при дорозі
У квітні 2024 року на парафіяльній сторінці церкви Св. Йосафата Нижанковичів зʼявився допис про необхідність збору грошей на реставрацію скульптури. На покинуту і зруйновану фігуру Христа звернула увагу Лідія Чура-Сватко, родом з Нижанковичів, й ініціювала її відновлення.
«У дитинстві ми завжди ходили попри те поле і якось не звертали уваги на похилену скульптуру. Вона стояла на колоні на пагорбі при дорозі на Серакізці і Кальварію Пацлавську – місце паломництва, куди ходили наші предки», – розповідає пані Ліда.
Скульптура Христа валялася в полі (фото Володимира Мороза)
Ймовірно, скульптура скорботного Христа (який сидить) була на давньому кладовищі. Місцеві мешканці, які згодом отримали цю землю як поле, часом розорювали плугом великі камені – можливо, старі надгробки. Зрештою, ця частина селища Вигадів колись була окремим селом, а цвинтарі є в кожному населеному пункті, наголошує Ліда Сватко.
Оскільки Нижанковичі розташовані впритул до державного кордону, там постійно патрулює прикордонна застава.
«Старші люди розповідали, що у радянські часи прикордонники вправлялися у стрільбі по статуї, а потім скинули її з колони. В скульптури відпала голова, вона вся простріляна, а обличчя знищене. Довколишню місцевість розорали на поля, лише стара липа залишилася на пагорбі», – розповідає мешканка Нижанковичів.
Місце, де раніше стояла скульптура і залишки постаменту (фото Володимира Мороза)
Зібрали гроші на хресній ході
Лідія Сватко зайнялася пошуком фахівців, які б могли допомогти відновити давню скульптуру.
«У той час у Львові реставрували скорботного Ісуса з каплиці Боїмів. Я почала писати всім фахівцям, які були причетні до тих робіт і згадувались в новинах. Мені порадили звернутися у Львівську політехніку до Олега Рибчинського. І він погодився», – пригадує жінка.
Скульптуру Ісуса відновлюють студенти кафедри архітектури і реставрації в якості магістерської роботи. Тож самі роботи будуть безкоштовні, але на матеріали потрібно було зібрати кошти.
Парафіяльний священник Нижанковичів Тарас Буричко каже, що до нього звернулася пані Ліда з проханням допомогти зібрати гроші.
«Це був час Великого Посту. Під час хресної дороги ми зібрали кошти і передали їх на реставрацію», – зазначає о. Тарас.
На картку перерахували навіть дещо більшу суму, ніж було потрібно: до доброї справи долучилися навіть небайдужі львівʼяни і всі, хто бачив цей заклик. А місцеві мешканці бусом завезли фігуру до Львова.
Перевезти важку камʼяну скульптуру допомогли мешканці Нижанковичів (фото Лідії Сватко)
Унікальна скульптура за прототипом графіки Дюрера
Під час Львівського тижня скульптури Олег Рибчинський провів екскурсію в своїй реставраційній майстерні і розповів про перебіг відновлення скорботного Христа з Нижанковичів.
«Це унікальна скульптура і такого типу скульптур є дуже мало в Україні. Напевно, біля 10 творів, з яких тільки чотири камʼяні, а пʼять деревʼяні, – розповідає професор кафедри реставрації Олег Рибчинський. – Це дуже рідкісний мотив».
Скорботний Христос був у цементі, який дуже складно було відчистити. Голова у скульптури повністю відбита і з втраченим лицем: це сліди вистрілів, каже фахівець. Коли її привезли в майстерню, голова була обмотана дротом, наче терновим вінком.
Скульптуру привезли у реставраційну майстерню у квітні 2024 (фото Лідії Сватко)
«Згідно з нашим дослідженням, ця скульптура приблизно 1720 року, це раннє бароко, хоча має ще такі ренесансні ремінісценції. Вона взорована на графічні прототипи в роботах Дюрера. Той майстер, який різьбив цю скульптуру, походив десь з околиць Перемишля. Поки ще займаємося ідентифікацією», – розповів Олег Рибчинський.
У руках Ісуса, ймовірно, був бич. «У Біблії є лише одне зображення Христа з бичем, коли він виганяє торговців з храму», – наголошує Лідія Сватко. Зараз замість бича у складених руках лише порожня діра. Його теж планують відтворити.
Олег Рибчинський підтверджує гіпотезу, що скульптура, ймовірно, стояла на цвинтарі: «Зазвичай скорботного Ісуса Христа ставили в таких місцях: не на могилі, а як означення того, чим закінчується людський шлях».
Олег Рибчинський показує відчищену скульптуру (фото ZAXID.NET)
Попри цінність і унікальність мистецького твору, скорботного Ісуса повернуть у Нижанковичі на те місце, де він стояв.
«Я дуже хочу, щоб його поставили на місце. Я за те, щоб ця скульптура стояла на тому місці, звідки її взяли, а не в музеї. Коли ми говоримо про скульптури, про памʼятки, це формування просторової ідентичності, яка формується не лише мовою, але й тим, що оточує людину», – наголошує реставратор.
Окрім втраченого обличчя і бича в руках, знищеною є колона, на якій сидів Ісус. Первісно вона мала щонайменше 5 м, зараз від неї залишилася заледве половина. Лідія Сватко шукає можливості знайти фінансування і для її відтворення.
Постамент від колони (фото Лідії Сватко)
В іконографії Скорботний Христос відтворює постать Ісуса, що сидить, в момент страждань, акцентуючи на його земних муках.
