Юрко Фединський досліджує і виготовляє старовинні українські інструменти, а також виступає з ними в Україні та світі.
Янкі з Крячівки – так його називають в анонсах виступів та медіа. Сам Юрко Фединський каже, що чув у свій бік максимум «америкос». Родом з американського штату Вісконсин, він уже понад 20 років живе в Україні – у селі Крячівка Лубенського району Полтавщини.
Це село, звідки походить хор «Древо», який заспівав «Ой, там на горі» у мультфільмі «Жив-був пес».
Дивовижні звуки
Учора у громадському просторі БезМеж Юрко Фединський виступив з концертом. Або навіть так – з концертом-лекцією, бо він багато розповідав про старовинні українські інструменти. Ті, що вчора бачили та чули у Краматорську, пан Юрій зробив сам – вони результати 15 років дослідницької роботи.
Ще до початку виступу, під час налаштування звуку, їхнє дивовижне звучання наповнювало простір:
– Добре, що невелике приміщення, бо й музика ця камерна.
В уяві поставали образи епох Ренесансу та Бароко, про які пан Фединський неодноразово згадував, – благородні лицарі, відчайдушні герої, сміливі українські козаки та жінки у пишних нарядах.
Першою прозвучало пісня на слова гетьмана Мазепи. Юрко виконав її під акомпанемент торбану – української барокової лютні. Торбан зображено на зворотному боці банкноти 10 гривень.
Це було несхоже ні на що з того, що можемо чути зараз.
Пан Фединський загалом привіз п’ять інструментів, на одному з яких ще тільки вчитиметься грати. Це були торбани, кобза та бандура.
– Загальне поняття кобза, родина лютні, – каже він.
Символи кобзарства
Всі ці інструменти він назвав символами кобзарства. Вони суто українські, їх не мають сусідні народи.
До Краматорська він приїхав один, в інших містах може виступати з гуртом.
За 3,5 роки повномасштабного вторгнення він дав близько 700 концертів в Україні та світі, але до прифронтових міст поїхав уперше за два роки. Після Краматорська на нього чекають Слов’янськ, Херсон та інші:
– У мене п’ятеро дітей. Жінка хвилюється, що я їду в такі небезпечні місця. Але хоча я ще не хочу помирати, Україну залишати я теж не хочу, – каже Юрко Фединський.
На усіх представлених інструментах були приструнки.
– Українці любили приструнки – струни без грифа, – каже Юрко. – Це особливість традиційних українських інструментів.
Раніше струни на них робили з жил тварин. Колись то було недорого. Тепер – супер дорого. Струни з нейлону і з деяких інших синтетичних матеріалів звучать майже так само, як жилові.
Дух безстрашності
Іноді лекційна частина виступу скидалася на проповідь. Пан Юрій казав про дух безстрашності в українцях і віру в Бога. Не обійшлося і без політики:
– Вже нарешті Трамп зробив санкції. Це велика подія.
Пан Юрій сповнений оптимізму – вірить, що Україна стане великою країною, лідером майбутнього.
Згадали про східне звучання, яке добре чути у музиці кобзарів. Наостанок Юрко Фединський виконав справжню козацьку думу – твір майже на десять хвилин.
Це одна з дум, яку Микола Лисенко записав від кобзаря Остапа Вересая у 19 сторіччі. Послухайте, як незвичайно це звучить зараз.
Після виступу пан Юрій запросив усіх на фестиваль «Древо роду кобзарського», який щоліта відбувається у Крячківці.
