У Міністерстві освіти та науки пояснили, з чим це повʼязано.
Водночас позитив полягає у тому, що все більше молоді знає українську мову / ілюстративне фото УНІАН
Кожного року молодь в Україні показує кращі результати у володінні українською мовою, але кількість тих, хто користується нею в побуті, стає меншою. Про це заявила заступниця міністра освіти та науки Анастасія Коновалова під час форуму “Українська – мова сильних”, передає “Укрінформ”.
Вона зазначила, що наразі спостерігається відкат у використанні української мови в побуті серед підлітків та молоді. У 2022 році 46% дітей користувалися українською мовою постійно, у 2023 – 55%, у 2024 – 49%.
“З позитивного – постійно зростає рівень компетентності дітей у використанні української мови. Тобто, вони її знають: у 2022 році 61% дітей і молоді вважали, що вільно володіють українською, у 2023-му – 72%, а у 2024-му – 75%. Тобто на сьогодні діти краще з кожним роком знають і володіють українською мовою, але порівняно з минулим роком, вони менше нею користуються в побуті”, – підкреслила Коновалова.
Відео дня
Заступниця міністра додала, що 33% підлітків пояснили це звичкою, 20% – тим, що у родині спілкуються російською, а в школі – українською. Водночас 13% опитаних українців наголосили, що поза школою вони не мають середовища для спілкування українською, а 12% визнали, що не користуються рідною мовою через недостатню обізнаність.
За словами Коновалової, 9% дітей вважають, що їхнє оточення упереджено ставиться до української мови.
“На четвертому році повномасштабної війни 9% підлітків, а це багато, говорять про те, що в їхньому оточенні упереджене ставлення”, – сказала вона.
Заступниця міністра зауважила, що батьки підлітків, які не використовують українську мову в побуті, серед причин називали вплив соцмереж та страх дітей говорити суржиком. Тому вона вважає, що важливо толерантно ставитися та підтримувати тих, хто переходячи на українську, спілкується суржиком.
Молодь в Україні – останні новини
Раніше міністр молоді та спорту України Матвій Бідний відповів, чи масово молодь виїжджає за кордон. За його словами, є сигнали від бізнесу про те, що в окремих галузях є певні складнощі з тим, щоб набрати людей на роботу.
“Ми це враховуємо, але поки критичної ситуації не бачимо. Ми маємо робити все для того, щоб молода людина мала можливість реалізувати себе в Україні – побудувати тут кар’єру і побудувати ту країну, в якій вони хочуть жити. Саме молодь має стати основою відновлення, і це ті люди, які будуть жити в цій країні”, – наголосив Бідний.
Водночас голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко пояснив, що треба зробити для повернення молоді в Україну. Він вважає, що для цього потрібно зберегти державу і підтримувати ментальну єдність.
“Базове і основне – це зберегти державу, щоб молодь мала, куди повернутись. І на базі цього вже формувати законодавчу ініціативу в декількох моментах. Перший – це дійсно комфортні умови, і друге – це внутрізагальна довіра, ментальна, перш за все”, – підкреслив Тимочко.
