Субота, 27 грудня
УКР РУС
Читайте також
-
Оперативна ситуація по області станом на ранок 24 грудня
-
Оперативна ситуація по області станом на ранок 26 грудня
-
Як триває евакуація цивільного населення на Донеччині
-
Патрульні склали протоколи на водія, який вчинив ДТП, перебуваючи у стані спʼяніння
-
Понад 5 тисяч вибухонебезпечних предметів знищили сапери на Донеччині за 2025 рік
27 грудня 2025 11:22 181
«Крейдяні гори — це космос»: Краматорськ відвідала українсько-американська письменниця Вікторія Белім
Вона виросла в США, живе в Бельгії, а її книгу переклали 18 мовами.
Розмова про пошуки коріння, український сервіс у Європі та нову книгу, частиною якої стане може стати наше місто.
— Це родинна історія — про мою сім’ю, про пошуки ідентичності та подорожі Україною, — розповідає про свою книгу українсько-американська письменниця Вікторія Белім, яка кілька днів тому побувала у Краматорську.
“Будинок з півнями” вона написала у 2021 році. Це книга про події Майдану 2014. Її перекладено 18 мовами, вже є переклад українською.
Хто така Вікторія Белім
З письменницею, журналісткою та перекладачкою Вікторією Белім ми поспілкувалися минулого тижня. Поїздку до Краматорська і Слов’янська їй організував Kharkiv Media Hub, а Краматорськ показали та розказали про нагальне та цікаве у місті Kramatorsk Post.
Вікторія Белім народилася в Києві, з 15 років жила в США у місті Чикаго, вчилася у Єльському університеті за напрямком політології.
Останні 12 років живе в Бельгії.
Пише на тему культури та всього, що входить до поняття life style (стиль життя), тобто літературу нехудожню.
Як у Бельгії сприймають українців, Україну та війну
— Хоча мене називають письменницею з української діаспори, але це трішки не так, бо я не маю з нею зв’язків, — розповідає пані Вікторія.
Каже, що сприйняття війни в Україні з 2014 і після 2022 року змінилося.
Вона приїхала до Бельгії у 2013 році й одразу почала казати, що з України, хоча не має українського паспорта і виросла в США.
Бували дивні випадки, пригадує Вікторія, коли на слова “я з України” тебе одразу вважали покоївкою або прибиральницею
— Україна асоціювалася з чимось таким.
Зараз інакше — є підтримка, є симпатія. Коли кажеш, що з України, питають про твою родину та чи вони у безпеці.
— Щодо офіційної підтримки на рівні держави, воно не відчувається, — ділиться думкою пані Белім. — Можливо, я не в темі. З 2024 року я в Україні вже вісім місяців — приїжджаю на 2-3 місяці.
Жартуємо, що так тут і залишиться. Та говоримо далі про українських біженців у Бельгії.
Інтегруються у бельгійське життя та підвищують якість послуг
Вікторія Белім розповіла, що з 2022 року у Бельгії стало більше чути української мови або навіть російської з українським акцентом.
— До Бельгії приїхали багато жінок з України. Тож серед бізнесів, що відкривають українці, це манікюр та б’юті індустрія загалом. Приміром, дівчата, яких я познаходила, майже усі з Харкова.
Каже, що українські біженці підіймають рівень місцевого сервісу. Вони також відкривають ресторани та менші заклади.
Ці люди інтегруються до життя у Бельгії, вчать мову, знаходять роботу, хай не завжди за фахом
— Приїхала родина, де мати за освітою анестезіолог. Щоб працювати там за цим фахом, треба перевчатися. То вона почала доглядати тварин у лабораторії. Не за фахом, але непогана робота.
Можливо, це пов’язано з біженцями, звертає увагу Вікторія, але останнім часом у Бельгії стало більше українських культурних подій — концертів та вистав.
Уявлення про регіон треба формувати на місці
— Для мене як людини, що має слобожансько-полтавське коріння, ця частина України була з одного боку знайомою, але з іншого й особливо після 2014 року, я не мала про неї дуже позитивного уявлення, — ділиться з Kramatorsk Post Вікторія Белім.
Коли вона зрозуміла, що таке відбувається, вирішила скласти власне враження, бо “дійсно дуже багато стереотипів”.
— Коли кажуть про Донецьку та Луганську області як про Донбас, — це якийсь шаблон, наче там усюди все однакове, — пояснює письменниця та продовжує, — Велика проблема, що цей термін існує, бо він дуже сплощує життя та культуру.
Через це, каже вона, людину які не знають цю частину України, мають викривлене враження, — ніби усі міста та селища тут шахтарські, такий собі апокаліптичний закуток, де немає нічого іншого.
— А це наратив, який підтримується російською стороною, щоб створити враження серед українців, що “це не український регіон, він нам не потрібний”.
Зрозумівши це, вона вирішила здійснити цю хай і коротку подорож.
— Можна прочитати багато книжок та подивитися документальних фільмів, але лише тут ти відчуваєш місто та його атмосферу — навіть зараз, навіть за такої ситуації.
Як працює пропаганда: важливо знати
Вікторія Белім каже, що якщо спрощувати сприйняття регіонів до стереотипів, вони стають картковими, штучними й усі цікаві елементи, які завжди присутні навіть у шахтарському селищі, зникають.
— Я за фахом політолог. Для своєї наукової роботи працювала над темою “Політична пропаганда”. Для цього зокрема робила статистичні дослідження російської політичної комунікації, виявляла там елементи пропаганди.
2014 рік для неї у цьому сенсі навіть більш травматичний, ніж 2022. Це тому, що вона бачила, як Європа програє у цій війні, як втратила дуже багато часу, щоб просто зрозуміти, що відбувається.
— Пропаганда працює не для того, щоб сказати, що це чорне, а це біле, — пояснює Вікторія, — пропаганда мутить воду так, щоб людина махнула рукою й сказала: “Ой, все. Я не можу розібратися. Краще зроблю донат на собачок чи дітей’.
Пропаганда мутить воду так, щоб людина махнула рукою й сказала:
“Ой, все. Я не можу розібратися”
Вікторія розповіла Kramatorsk Post, що коли у 2014 році відвідувала заходи в Європарламенті або Єврокомісії, там українців не було.
— Були якісь експерти або російські експерти, які прикидалися українськими.
Саме тоді вона вирішила написати книгу про Україну та українську історію.
— Думала створити лайтову версію “Кривавих земель” Тімоті Снайдера, який викладав у мене в Єллі. Почала збирати матеріали, архівні про свою родину. Назбиравши зрозуміла, що я все ж таки політолог, а не історик.
Та все одно книга вийшла. Це вже згаданий “Будинок з півнями”, у якому авторка дивиться на історію України через призму історії своєї родини.
Враження від Краматорська: велична природа та красива архітектура
Звісно, не обійшлося без питання, чи сподобалося пані Вікторії у Краматорську.
Перше враження — неймовірно красивий ландшафт.
— Крейдяні гори — це взагалі якийсь космос. Я ніде такого не бачила, хоча чимало подорожувала та жила у різних країнах.
Гостя Краматорська відзначила, що у місці відчуваються багато шарів — елегантна архітектура будинків по вул. Леонтовича її особливо вразила.
— Сама забудова міста дуже приємна та комфортна, не зважаючи на руйнування.
Того дня ми побували на Крейдяних горах, на підбитих вітряках, у Старому місті та на Ria Pizza.
Зараз Вікторія Белім працює над книгою про те, як в Україні зберігають свої міста, свій спадок. Поїздка до Краматорська стала частиною творчого процесу.
— Залюбки повернуся сюди ще, — сказала вона наостанок.
